Під час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.
Яка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України? Як органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації? Що потрібно змінити в законодавстві?
Ці питання обговорювали під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок «ЮрФем», зі спікерами:
🔹 Анною Сосонською, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК
🔹 Христиною Кіт, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок «ЮрФем»
🔹 Вадимом Єльшиним, представником Національної поліції України
__________________________________
00:00 – Тизер.
00:33 – Представлення учасників дискусії.
01:59 – Про роботу спеціалізованого управління щодо злочинів СНПК Офісу Генерального прокурора з потерпілими особами та забезпечення їх конфіденційності.
10:50 – Христина Кіт про заходи безпеки, пріоритетність конфіденційності особи та роботу з потерпілими та свідками.
21:02 – Про інститут забезпечення безпеки потерпілих і свідків та умови скасування заходів безпеки.
32:10 – Чи доцільно застосовувати заходи процесуального впливу до особи, якій забезпечено заходи безпеки, проте яка відмовляється давати свідчення в суді?
40:18 – Чи застосовуватимуться заходи безпеки до осіб, що знаходяться за кордоном? Якщо так, – яким чином?
43:26 – Про проблеми, що виникають на практиці, при забезпеченні заходів безпеки, а також про обов’язки особи, щодо якої ці заходи забезпечені.
46:35 – Обговорення. Чи варто інформацію про забезпечення заходів безпеки віднести до державної таємниці? Чи є законодавство потерпілоорієнтованим і що не так із зареєстрованими законопроєктами? Чи представляють інтереси потерпілих у суді ті ж самі прокурори, які й допитують та легендують їх?
01:09:38 – Чи можливо дотриматися в обвинувальному акті стандарту «Поза розумним сумнівом», якщо окрім показів потерпілої особи більше нічого не вдається зібрати?
01:15:23 – Про постанову прокурора щодо зміни анкетних даних потерпілої особи.
01:23:05 – Підсумки від спікерів.
__________________________________
👉 Discussion paper доступний за посиланням
__________________________________
Захід відбувся в рамках проєкту «Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Під час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.
Яка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України? Як органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації? Що потрібно змінити в законодавстві?
Ці питання обговорювали під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок «ЮрФем», зі спікерами:
🔹 Анною Сосонською, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК
🔹 Христиною Кіт, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок «ЮрФем»
🔹 Вадимом Єльшиним, представником Національної поліції України
__________________________________
00:00 – Тизер.
00:33 – Представлення учасників дискусії.
01:59 – Про роботу спеціалізованого управління щодо злочинів СНПК Офісу Генерального прокурора з потерпілими особами та забезпечення їх конфіденційності.
10:50 – Христина Кіт про заходи безпеки, пріоритетність конфіденційності особи та роботу з потерпілими та свідками.
21:02 – Про інститут забезпечення безпеки потерпілих і свідків та умови скасування заходів безпеки.
32:10 – Чи доцільно застосовувати заходи процесуального впливу до особи, якій забезпечено заходи безпеки, проте яка відмовляється давати свідчення в суді?
40:18 – Чи застосовуватимуться заходи безпеки до осіб, що знаходяться за кордоном? Якщо так, – яким чином?
43:26 – Про проблеми, що виникають на практиці, при забезпеченні заходів безпеки, а також про обов’язки особи, щодо якої ці заходи забезпечені.
46:35 – Обговорення. Чи варто інформацію про забезпечення заходів безпеки віднести до державної таємниці? Чи є законодавство потерпілоорієнтованим і що не так із зареєстрованими законопроєктами? Чи представляють інтереси потерпілих у суді ті ж самі прокурори, які й допитують та легендують їх?
01:09:38 – Чи можливо дотриматися в обвинувальному акті стандарту «Поза розумним сумнівом», якщо окрім показів потерпілої особи більше нічого не вдається зібрати?
01:15:23 – Про постанову прокурора щодо зміни анкетних даних потерпілої особи.
01:23:05 – Підсумки від спікерів.
__________________________________
👉 Discussion paper доступний за посиланням
__________________________________
Захід відбувся в рамках проєкту «Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».